Знайдено панацею від хабарів,

Якщо раніше вважалося, що «всі професії рівні», то сьогодні з цим твердженням не погодиться три чверті наших співгромадян. Життя показує, що диплом про вищу освіту відкриває перед його володарем двері, майже недоступні для випускника технікуму, училища і вже тим більше школи. Сьогодні тільки в Києві існує понад 70 вузів, у яких незабаром почнуться чергові вступні іспити. Про проблеми української освіти і про те, як буде проходити набір у вищі навчальні заклади цього року, йшла мова на засіданні київського теле-прес-клубу.

В усьому винні пережитки минулого

Ідея створити тести, результати яких зараховувалися б в атестат випускника школи, а також послужили б прохідним балом у вуз, назрівала давно. Поштовхом послужили масштабні соціологічні дослідження, які показали, що система оцінювання в Україні далеко не завжди відповідає реальним знанням школярів і абітурієнтів. Багато вузів не довіряють інформації в атестатах, існує проблема нерівних вимог, запропонованих у різних навчальних закладах.

Над експериментальними тестами, використовуючи закордонний досвід і власні можливості, працювали близько 700 педагогів зі всієї України. Запитання в них складені так, щоб перевіряючий міг одержати повне уявлення про знання тестованого, чого не можна зробити при звичайному іспиті. Сьогодні нововведення введене поки тільки в чотирьох навчальних закладах — у Києво-Могилянській академії, у львівському й одеському університетах і харківському педагогічному інституті. Ставлення до нововведення в студентському середовищі дуже різне. Одні переконані, що тести — панацея від усіх бід, інші впевнені, що вони ведуть мало не до деградації молоді.

— Після закінчення школи я паралельно поступав у два вузи, які практикують різні способи перевірки знань, — говорить студент Києво-Могилянської академії, — тому можу порівнювати обидва підходи. На мій погляд, тести — це єдина можливість чесно поступити у вуз, адже всі абітурієнти знаходяться в рівних умовах. Що ж стосується традиційного іспиту, то тут не може бути й мови про повну об’єктивність оцінки знань. У кожного викладача свій погляд на аналізоване запитання, один ставить суворіші вимоги, інший, у силу свого характеру, — набагато лояльніший. Також важливе у цьому випадку і везіння. Можна знати відповіді на один-єдиний квиток, волею випадку витягти його й одержати незаслужену п’ятірку і навпаки.

— Психологічно набагато простіше складати іспит «своєму» викладачу, а не незалежному експерту, якого бачиш вперше у житті, — заперечує студент Національного університету культури і мистецтв. — Лише в спокійній, звичній обстановці можна сконцентруватися і повною мірою показати чого вартий. Думаю, що так зване «незаангажоване журі» обернеться для абітурієнтів не однією пасткою.

Чи не буде глевким другий млинець?

Чи зможе тестова система виправдати себе — покаже час. А поки всім випускникам шкіл було запропоновано пройти пробне загальноукраїнське тестування, результати якого за бажанням учня могли бути зараховані як вступні бали у вуз. З 4000, що зареєструвалися, були присутніми 3100 осіб. Чому чверть школярів в останній момент відмовилася перевірити свої знання, пояснити нікому. Але засновники перевірки впевнені: той факт, що тестування відбулося — уже 50% успіху. Вони сповнені оптимізму, мовляв, якщо експеримент себе виправдає, новий спосіб перевірки знань введуть в усіх вузах України.

Говорячи про тести, не можна не пригадати про те, як у 1993-1994 роках у такий спосіб в Україні вже намагалися перевіряти знання учнів 5-11 класів. Ця програма з тріском провалилася. Чому? На думку заступника Держсекретаря Міністерства освіти і науки Михайла Степка, в усьому винен так званий «людський фактор», через який було дуже складно зберегти результати тестів у таємниці. Як тільки чийсь «турботливий» тато, який займає визначену посаду, приносив сину з роботи потрібні відповіді, до ранку їх знав уже ввесь клас. Крім того, не була до кінця продумана система обробки результатів, була потрібна величезна кількість інспекторів, а їх не вистачало. Був випадок, коли в Департамент середньої і дошкільної освіти звернувся чоловік з проханням підказати… які відповіді на тести вигідніше купити — на 70 балів чи для вступу до вузу вистачить і 50-ти. Їх продавали з рук на базарі.

За словами Михайла Филимоновича, тестова система «нового покоління» буде повністю захищена від подібних помилок.

Що ж стосується правил вступу у вузи цього року, то вони майже не змінилися. Були лише деякі уточнення. Відтепер керівництву навчальних закладів заборонено переносити термін прийому документів пізніше 10 вересня, не дозволяється встановлювати для «бюджетників» і «платників» різні типи іспитів (як відомо, чимало державних вузів приймали «платників» на підставі співбесіди), також спростився процес переходу з одного навчального закладу в інший після одержання ступеня бакалавра.

P.S. Щоб журналісти могли перевірити тестування на власному досвіді, Києво-Могилянська академія заснувала для них пробне тестування з української та англійської мов, що відповідає програмі середньої школи. Для написання скороченого варіанта тесту і його перевірку знадобиться не більше півтори години. Всі бажаючі будуть мати власний код, за яким і одержать результати.