Ми надто бідні, щоб літати

Давно минули ті часи, коли потік пасажирів до і від аеровокзалу практично не вщухав, а тільки рідшав у деякі години. Хороші то були часи, грошові, тоді зі злітної смуги аеропорту щодня піднімалося у повітря по 4-5 літаків. Тепер пасажиропотоку тут взагалі немає, один раз на тиждень в аеропорту збирається невелика група пасажирів на літак до Стамбула.

Небо не кличе, пасажирам задорого, авіапрацівникам — замало

Добирається до критичної позначки й вік персоналу аеропорту. Нині тут працює 134 особи, середня зарплатня — 250 гривень, є борг у її виплаті за минулий рік. Керівництво замовило молодих спеціалістів в інститутах, але щоб вони погодились йти сюди працювати, їм потрібно створити умови, насамперед дати кращу, ніж нинішня, платню. Курси перенавчання, щоб одержати сертифікат на допуск до робіт в аеропорту, обходяться гривень у 600, та й людину з вулиці працювати в аеропорт не візьмеш, система специфічна. Уже з цієї осені, якщо задум буде реалізовано, корів доведеться випасати в іншому місці. Нині в аеропорту повним ходом йдуть ремонтні роботи, насамперед приводять до ладу приміщення аеровокзалу, який невдовзі має щодня приймати пасажирів. Щоправда, не авіа, а пасажирів на автобуси західного напрямку, в тому числі й за кордон. З 7 червня відкриється також сезонний рейс літака Рівне-Анталія.

— Завдяки тому, що наш аеропорт має статус міжнародного, ми залучили пасажирів з Тернополя та Хмельницького, аби наповнити наш рейс на Туреччину. Тамтешні аеропорти мають лише тимчасові дозволи на міжнародні рейси і зараз їх не здійснюють, — розповів директор Рівенського аеропорту Володимир Боришкевич. — Однак цього дуже мало, ми змогли б більш-менш покривати свої затрати, якби робити хоча б один виліт на день.

Про відновлення минулорічного екперименту Міністерства транспорту, яке хотіло вивчити можливості регулярних авіарейсів, зараз не йдеться. За рахунок економії часу виправдали себе тільки великі відстані, приміром, до Донецька, Харкова, Дніпропетровська, але дослідження, проведені аеропортом спільно з авіакомпанією «Кийавіа», показали, що пасажирів з Рівного на ці напрямки не набереться, а покривати збитки від цих рейсів ніхто не буде. Про переліт до Києва нічого й говорити, який сенс платити 160 гривень за квиток на літак при вартості проїзду автотранспортом 25-30 гривень.

Війна в Іраку й атипова пневмонія вдарили по Рівенському аеропорту

Основний заробіток аеропорту — на вантажних перевезеннях, переважно закордонних. У Рівному літаки роблять технічні посадки, їх приймають, обробляють, дозаправляють і відправляють далі, за послуги беруть гроші. Добре заробив аеропорт під час воєнних дій у Югославії кілька років тому, тоді у Рівному перебувало стільки воєнних літаків, що приймати їх ставало проблематично. Цьогорічні воєнні дії в Іраку, навпаки, вдарили по Рівенському аеропорту підвищенням ціни на пальне, у той час як в Європі після закінчення воєнної операції ціна впала, у нас вона залишається високою. Підсилило несприятливі умови сьогодення рівенського повітряного сполучення поширення атипової пневмонії — багато авіакомпаній припинили польоти до Китаю, а значить, зменшилась кількість посадок у Рівному. У зв’язку з тією ж пневмонією в аеропорту, щоб зберегти статус міжнародного, тепер необхідно обладнати стаціонарний пункт санітарно-карантинного огляду. Жодних вантажів ні з Рівного, ні до Рівного літаками не відправляють, дорого обходяться авіаперевезення.

— Сюди приходили якось підприємці, які хотіли возити до нас рибу з Владивостока, — каже п.Боришкевич. — Ми підрахували вартість: рейс туди й назад літаком Іл-76 обійдеться у 80 тисяч доларів. Ціна риби вийде такою, що питання відпали самі собою.